дім
дому, ч.
1》 Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок.
Акцептний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі.
Конфірмаційний дім — вид експортних комісійних домів – представників покупця.
Дисконтний дім — спеціальна кредитна установа, що проводить операції з векселями.
2》 Приміщення, в якому живуть люди; житло.
3》 Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство.
|| Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні.
4》 рідко. Монархи одного роду, що послідовно заступали один одного.
Дім розпусти; Публічний дім — будинок, де живуть і приймають відвідувачів повії.
Жовтий дім заст. — лікарня для психічно хворих.
Великий тлумачний словник сучасної української мови