дімок

дімо́к

-мка, ч.

Зменш. до дім 1), 2).

Значення в інших словниках

1. дімок — дімо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дімок — Дімо́к, дімка́, -ко́ві, в -мку́; дімки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дімок — ДІМО́К, мка́, ч. Зменш. до дім 1, 2. Дімки потягли й долинами, й по узгір’ях, — все хрещений люд живе за містом (Свидн., Люборацькі, 1955, 51); Все саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих...  Словник української мови в 11 томах
4. дімок — Дімок, -мка м. ум. отъ дім.  Словник української мови Грінченка