дімок
дімо́к
-мка, ч.
Зменш. до дім 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дімок — дімо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дімок — Дімо́к, дімка́, -ко́ві, в -мку́; дімки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дімок — ДІМО́К, мка́, ч. Зменш. до дім 1, 2. Дімки потягли й долинами, й по узгір’ях, — все хрещений люд живе за містом (Свидн., Люборацькі, 1955, 51); Все саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих... Словник української мови в 11 томах
- дімок — Дімок, -мка м. ум. отъ дім. Словник української мови Грінченка