дімок

Дімо́к, дімка́, -ко́ві, в -мку́; дімки́, -кі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дімок — дімо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дімок — -мка, ч. Зменш. до дім 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дімок — ДІМО́К, мка́, ч. Зменш. до дім 1, 2. Дімки потягли й долинами, й по узгір’ях, — все хрещений люд живе за містом (Свидн., Люборацькі, 1955, 51); Все саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих... Словник української мови в 11 томах
  4. дімок — Дімок, -мка м. ум. отъ дім. Словник української мови Грінченка