Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

екзегет

Екзеге́т, -та; -ге́ти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. екзегет — Екзеге́т: — інтерпретатор біблійних текстів [54]  Словник з творів Івана Франка
  2. екзегет — екзеге́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. екзегет — ЕКЗЕГЕ́Т, а, ч. 1. книжн. Той, хто пояснює, тлумачить будь-який текст. Уже стало нормою бути фахівцем із Данте чи Шекспіра, заохочуються наміри залишатися екзегетом одного письменника, скажімо, Вольтера чи Гете (з наук. літ.). 2. іст.  Словник української мови у 20 томах