еклога —
екло́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
еклога —
-и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
еклога —
• еклога (від давньогрец. εκλογή — вибір, відбір) - найважливіший жанровий різновид буколіки (пасторалі). В антич. л-рі Е. писали Феокріт (4 — 3 ст. до н. е.), Вергілій, Кальпурній (1 ст. н. е.), Немесіан (3 ст. н. е.). Класичний приклад ренесансної...
Українська літературна енциклопедія
еклога —
екло́га (від грец. εκλογή – вибірка, витяги) 1. Один з видів античної, а потім і європейської поезії про пастуше життя, близький до ідилії і пасторалі. 2. Збірник законів Візантії, виданий у 1-й половині 8 ст.
Словник іншомовних слів Мельничука
еклога —
Один з видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується у формі діалогу між пастухами і пастушками, а іноді у формі пісень чи поем про принади сільського життя (як-от у Верґілія).
Універсальний словник-енциклопедія
еклога —
ЕКЛО́ГА, и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується в формі діалога між пастухом та пастушкою. Картина зміни жанрів у російській поезії вже на початку XIX ст. була досить строкатою..
Словник української мови в 11 томах