експерт —
експе́рт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
експерт —
(що робить експертизу) фахівець, знавець, спеціяліст; (у своїй сфері) авторитет, жм. дока; пор. ЕРУДИТ.
Словник синонімів Караванського
експерт —
[еиксперт] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
експерт —
Эксперт — expert — Experte, Sachverständiger, Gutacher — фахівець, який здійснює експертизу.
Гірничий енциклопедичний словник
експерт —
-а, ч. Фахівець у будь-якій галузі, що проводить експертизу та здатний на підставі своїх знань та досвіду надавати кваліфіковану консультацію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
експерт —
Знавець, майстер, мітець, тімаха, див. умілець
Словник чужослів Павло Штепа
експерт —
експе́рт (від лат. expertus – досвідчений) фахівець, який здійснює експертизу.
Словник іншомовних слів Мельничука
експерт —
ЕКСПЕ́РТ, а, ч. Фахівець, що робить експертизу. Обвинувачений має право.. задавати запитання іншим обвинуваченим, свідкам, експертам і т. д. (Рад. суд, 1951, 56); Після детальних обчислень, зроблених різними експертами, управління будівництва погодилося з професором (Трубл., III, 1956, 417).
Словник української мови в 11 томах
експерт —
рос. эксперт (від латин. expertus- досвідчений) — кваліфікована людина, спеціаліст у певній галузі, якого залучають для консультацій щодо прийняття рішень, проведення експертизи наукових розробок.
Eкономічна енциклопедія