експерт

експе́рт

-а, ч.

Фахівець у будь-якій галузі, що проводить експертизу та здатний на підставі своїх знань та досвіду надавати кваліфіковану консультацію.

Експерт-бонітер — зоотехнік-селекціонер вищої кваліфікації, який спеціалізується на кваліфікації тварин за їх типом.

Експерт-гемолог — експерт декоративного каміння – фізична особа, що має відповідне кваліфікаційне свідоцтво.

Значення в інших словниках

1. експерт — експе́рт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. експерт — (що робить експертизу) фахівець, знавець, спеціяліст; (у своїй сфері) авторитет, жм. дока; пор. ЕРУДИТ.  Словник синонімів Караванського
3. експерт — [еиксперт] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. експерт — Эксперт — expert — Experte, Sachverständiger, Gutacher — фахівець, який здійснює експертизу.  Гірничий енциклопедичний словник
5. експерт — Знавець, майстер, мітець, тімаха, див. умілець  Словник чужослів Павло Штепа
6. експерт — експе́рт (від лат. expertus – досвідчений) фахівець, який здійснює експертизу.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. експерт — Експе́рт, -та; експе́рти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. експерт — ЕКСПЕ́РТ, а, ч. Фахівець, що робить експертизу. Обвинувачений має право.. задавати запитання іншим обвинуваченим, свідкам, експертам і т. д. (Рад. суд, 1951, 56); Після детальних обчислень, зроблених різними експертами, управління будівництва погодилося з професором (Трубл., III, 1956, 417).  Словник української мови в 11 томах
9. експерт — рос. эксперт (від латин. expertus- досвідчений) — кваліфікована людина, спеціаліст у певній галузі, якого залучають для консультацій щодо прийняття рішень, проведення експертизи наукових розробок.  Eкономічна енциклопедія