екстраординарний —
екстраордина́рний (від лат. extraordinarius – надзвичайний, незвичайний) винятковий, рідкісний. Протилежне – ординарний.
Словник іншомовних слів Мельничука
екстраординарний —
ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст.
Словник синонімів української мови
екстраординарний —
ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн. Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний. Сказати щось було конче потрібно, щоб якимсь способом неначе звести на буденщину екстраординарний прикрий казус (Смолич, Мир..
Словник української мови в 11 томах