екстраординарний

ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн. Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний.

Сказати щось було конче потрібно, щоб якимсь способом неначе звести на буденщину екстраординарний прикрий казус (Смолич, Мир.., 1958, 17);

Поява її [артистки Базарової] в нашій трупі була зовсім екстраординарною (Збірник про Кроп., 1955, 289).

Значення в інших словниках

1. екстраординарний — екстраордина́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. екстраординарний — (випадок) винятковий, незвичайний, феноменальний, особливий; (захід) спеціяльний; (професор) позаштатний.  Словник синонімів Караванського
3. екстраординарний — -а, -е. Відмінний від звичайного; винятковий, незвичайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. екстраординарний — Надзвичайний  Словник чужослів Павло Штепа
5. екстраординарний — екстраордина́рний (від лат. extraordinarius – надзвичайний, незвичайний) винятковий, рідкісний. Протилежне – ординарний.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. екстраординарний — ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙ рідше, УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн., ВИЇМКО́ВИЙ заст.  Словник синонімів української мови
7. екстраординарний — Екстраордина́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)