емансипувати —
емансипува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
емансипувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. Здійснювати емансипацію кого-, чого-небудь; звільняти від якоїсь залежності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
емансипувати —
I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док.
Словник синонімів української мови
емансипувати —
ЕМАНСИПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Здійснювати емансипацію кого-, чого-небудь; звільняти від якоїсь залежності. Вже загальна шкільна освіта до певної міри емансипує дітей від сім’ї, послаблює її вплив (Наука.., 10, 1967, 12).
Словник української мови в 11 томах