Великий тлумачний словник сучасної мови

емансипувати

емансипува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн.

Здійснювати емансипацію кого-, чого-небудь; звільняти від якоїсь залежності.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. емансипувати — емансипува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. емансипувати — Звільнювати, звільнити, позвільнювати, увільнювати, увільнити, поувільнювати, вивільнювати, вивільнити, повивільнювати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. емансипувати — I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. емансипувати — Емансипува́ти, -пу́ю, -пу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. емансипувати — ЕМАНСИПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Здійснювати емансипацію кого-, чого-небудь; звільняти від якоїсь залежності. Вже загальна шкільна освіта до певної міри емансипує дітей від сім’ї, послаблює її вплив (Наука.., 10, 1967, 12).  Словник української мови в 11 томах