Великий тлумачний словник сучасної мови

емансипований

емансипо́ваний

-а, -е, книжн.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до емансипувати.

2》 прикм. Який дістав емансипацію.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. емансипований — емансипо́ваний 1 дієприкметник від: емансипувати емансипо́ваний 2 прикметник який дістав емансипацію  Орфографічний словник української мови
  2. емансипований — Емансипо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. емансипований — ЕМАНСИПО́ВАНИЙ, а, е, книжн. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до емансипува́ти. 2. прикм. Який дістав емансипацію. [Олесь] Досвітній створив [у повісті «Гюлле»] чудовий прообраз емансипованої жінки Сходу, що зриває паранджу з очей, прагне світла, рівності й поваги до своєї особи (Рад. літ-во, 3, 1967, 70).  Словник української мови в 11 томах