естакада —
естакада – естокада Естакада – споруда (поміст) для прокладання залізничного або іншого шляху над землею. Естокада – прямий перпендикулярний удар шпагою, рапірою чи еспадроном при фехтуванні.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
естакада —
естака́да іменник жіночого роду споруда
Орфографічний словник української мови
естакада —
ЕСТАКАДА – ЕСТОКАДА Естакада. Мостова споруда для підняття вгору шляхів сполучення, переходу або переїзду через дорогу, причалювання суден, а також завантаження чи вивантаження чогось. Естокада. Прямий перпендикулярний удар рапірою, шпагою, еспадроном у фехтуванні.
Літературне слововживання
естакада —
Эстакада — trestle, scaffold bridge — *Gerüstbrüсke, Leitwerk, Förderbrücke, Überladeplattform, Hochbahn, Hochgleis – споруда (поміст) для прокладання залізничного або іншого шляху над землею чи водою.
Гірничий енциклопедичний словник
естакада —
-и, ж. Споруда у вигляді моста для підняття вверх шляхів, для переходу чи переїзду через залізниці, для завантаження та вивантаження чого-небудь і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
естакада —
Поміст, див. віядук
Словник чужослів Павло Штепа
естакада —
естака́да (франц. estacade, від прованс. estaca – паля, балка) споруда (поміст) для прокладання залізничного або іншого шляху над землею.
Словник іншомовних слів Мельничука
естакада —
Платформа або віадук для прокладення транспортної траси на певній висоті з метою усунення перешкод для наземного руху.
Універсальний словник-енциклопедія
естакада —
ЕСТАКА́ДА, и, ж. Споруда у вигляді моста для підняття вверх шляхів сполучення, для переходу чи переїзду через залізниці, для завантаження та вивантаження чого-небудь і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
естакада —
(фр.) 1. Споруда на рівних за висотою підпорах і з однаковими прогонами для проведення одного шляху над іншим. 2. Причальний поміст на підпорах і палях, під яким можливий проїзд. 3. Підводна пальова загорожа.
Архітектура і монументальне мистецтво