Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ефенді

Ефе́нді (тур.), не відм.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ефенді — ефе́нді іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ефенді — невідм., ч. Ввічлива форма звертання в Туреччині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ефенді — ЕФЕ́НДІ, невідм., ч. 1. іст. Титул знатної особи; військове звання в арміях Туреччини і Єгипту (до ХХ ст.). – Ти будеш ще вищої думки про твого покірного слугу, ефенді, коли дізнаєшся, що я приніс радісну звістку, – розплився в усмішці старий турок (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. ефенді — ефе́нді (тур. efendi, від грец. αύδέντης – володар) одна з форм ввічливого звертання до чоловіка в Туреччині.  Словник іншомовних слів Мельничука