ефенді

Ефе́нді (тур.), не відм.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ефенді — ефе́нді іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ефенді — невідм., ч. Ввічлива форма звертання в Туреччині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ефенді — ЕФЕ́НДІ, невідм., ч. 1. іст. Титул знатної особи; військове звання в арміях Туреччини і Єгипту (до ХХ ст.). – Ти будеш ще вищої думки про твого покірного слугу, ефенді, коли дізнаєшся, що я приніс радісну звістку, – розплився в усмішці старий турок (В. Словник української мови у 20 томах
  4. ефенді — ефе́нді (тур. efendi, від грец. αύδέντης – володар) одна з форм ввічливого звертання до чоловіка в Туреччині. Словник іншомовних слів Мельничука