1. Орфографічний словник української мови

ефенді

ефе́нді

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ефенді — невідм., ч. Ввічлива форма звертання в Туреччині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ефенді — ЕФЕ́НДІ, невідм., ч. 1. іст. Титул знатної особи; військове звання в арміях Туреччини і Єгипту (до ХХ ст.). – Ти будеш ще вищої думки про твого покірного слугу, ефенді, коли дізнаєшся, що я приніс радісну звістку, – розплився в усмішці старий турок (В. Словник української мови у 20 томах
  3. ефенді — ефе́нді (тур. efendi, від грец. αύδέντης – володар) одна з форм ввічливого звертання до чоловіка в Туреччині. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ефенді — Ефе́нді (тур.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)