жаб’ячий —
ЖА́Б’ЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до жа́ба¹. Явдоха подала йому жаб’ячу кісточку, що неначе карлючка (Кв.-Осн., II, 1956, 203); Вечорами чулося мирне жаб’яче кумкання (Шер., В партиз. загонах, 1947, 137). Жа́б’ячі печери́ці — неїстівні печериці.
Словник української мови в 11 томах