жебрацький —
ЖЕБРА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до жебра́к. Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Н.-Лев., IV, 1956, 340); Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Вас., Незібр. тв.
Словник української мови в 11 томах
жебрацький —
Жебрацький, -а, -е Принадлежащій нищему.
Словник української мови Грінченка