жебрацький

ЖЕБРА́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до жебра́к.

Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Н.-Лев., IV, 1956, 340);

Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Вас., Незібр. тв., 1941, 206);

// Добутий жебранням; випрошений.

Жебрацький хліб.

2. перен. Злиденний, убогий.

Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Л. Укр., III, 1952, 740);

Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Рад. літ-во, 4, 1957, 76).

Значення в інших словниках

1. жебрацький — жебра́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. жебрацький — ЖЕБРАЧИЙ старчачий, старцівський; (убогий) злидарський, злидняцький; (хліб) вижебраний, випрошений; (вигляд) злиденний, убогий, нужденний.  Словник синонімів Караванського
3. жебрацький — -а, -е. 1》 Прикм. до жебрак. || Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб. 2》 перен. Злиденний, убогий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жебрацький — БІ́ДНИЙ (який відзначається бідністю, властивий біднякам), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЖЕБРА́ЦЬКИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. жебрацький — Жебра́цький, -ка, -ке; -кі, -ких  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. жебрацький — Жебрацький, -а, -е Принадлежащій нищему.  Словник української мови Грінченка