жебрацький
ЖЕБРА́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до жебра́к.
Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Н.-Лев., IV, 1956, 340);
Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Вас., Незібр. тв., 1941, 206);
// Добутий жебранням; випрошений.
Жебрацький хліб.
2. перен. Злиденний, убогий.
Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Л. Укр., III, 1952, 740);
Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Рад. літ-во, 4, 1957, 76).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жебрацький — жебра́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- жебрацький — ЖЕБРАЧИЙ старчачий, старцівський; (убогий) злидарський, злидняцький; (хліб) вижебраний, випрошений; (вигляд) злиденний, убогий, нужденний. Словник синонімів Караванського
- жебрацький — -а, -е. 1》 Прикм. до жебрак. || Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб. 2》 перен. Злиденний, убогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жебрацький — БІ́ДНИЙ (який відзначається бідністю, властивий біднякам), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЖЕБРА́ЦЬКИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- жебрацький — Жебра́цький, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жебрацький — Жебрацький, -а, -е Принадлежащій нищему. Словник української мови Грінченка