1. Словник української мови в 11 томах

жебрацтво

ЖЕБРА́ЦТВО, а, с.

1. Збирання милостині; жебрання; старцювання.

Вона добре знала, що близькі сусіди знають, чим живе її батько, знають за жебрацтво (Н.-Лев., IV, 1956, 340);

У містах, особливо у Константинополі, скупчувалось багато бідняків, які жили з жебрацтва або з мізерного випадкового заробітку (Іст. середніх віків, 1955, 15).

2. Відсутність необхідних для існування засобів; злиденність, убогість.

Всі розуміли, що турецька навала змиє і знищить усе, ..і примара рабства, жебрацтва і загибелі якось одразу тьмарила сонячний день своєю жахливою тінню (Тулуб, Людолови, II, 1957, 471).

3. Збірн. до жебра́к 1.

Жерці краси з жебрацтвом в дружній парі Сидять і просять милостині гріш (Бажан, Роки, 1957, 190);

Він [собака] ненавидів старців, крім того, йому хотілось прислужитися батькові, що теж ненавидів жебрацтво (Довж., Зач. Десна, 1957, 481).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жебрацтво — жебра́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жебрацтво — жебрацтво (старцювання, злидарювання) стан, при якому ведення нормального способу життя стає неможливим або утрудненим через відсутність матеріальних коштів, власності, навичок трудової діяльності... Словник із соціальної роботи
  3. жебрацтво — (дія) жебрання, жебри, жебракування, жебрування, старцювання; (злиденне життя) злиденність, убогість, злидні; ЗБ. жебраки, старцівство, жеброта, прохацтво, прошацтво. Словник синонімів Караванського
  4. жебрацтво — -а, с. 1》 Збирання милостині; жебрання; старцювання. 2》 Відсутність необхідних для існування засобів; злиденність, убогість. 3》 Збірн. до жебрак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жебрацтво — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  6. жебрацтво — Жебра́цтво, -тва, -тву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. жебрацтво — Жебрацтво, -ва с. 1) Нищенство. 2) соб. Нищіе. Желех. Словник української мови Грінченка