жеребкування —
жеребкува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
жеребкування —
-я, с. Вирішення чогось, встановлення прав та обов'язків на що-небудь витягуванням жеребків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жеребкування —
ЖЕРЕБКУВА́ННЯ, я, с. Вирішення чогось, встановлення прав та обов’язків на що-небудь витягуванням жеребків. — Розподіляли ми землю так, як повелося з давньої давнини. Не з злої старшинської волі, а жеребкуванням (Тулуб, Людолови, II, 1957, 275).
Словник української мови в 11 томах