жеребкування

ЖЕРЕБКУВА́ННЯ, я, с. Вирішення чогось, встановлення прав та обов’язків на що-небудь витягуванням жеребків.

— Розподіляли ми землю так, як повелося з давньої давнини. Не з злої старшинської волі, а жеребкуванням (Тулуб, Людолови, II, 1957, 275).

Значення в інших словниках

1. жеребкування — жеребкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. жеребкування — -я, с. Вирішення чогось, встановлення прав та обов'язків на що-небудь витягуванням жеребків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жеребкування — Жеребкува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)