живоття —
живо́ття іменник середнього роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
живоття —
-я, с., діал. Життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
живоття —
ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О.
Словник синонімів української мови
живоття —
ЖИВО́ТТЯ, я, с., діал. Життя. До кінця свого живоття Джеря йшов проти панів (Н.-Лев., II, 1956, 261).
Словник української мови в 11 томах
живоття —
Живоття, -тя с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка