живоття

ЖИВО́ТТЯ, я, с., діал. Життя.

До кінця свого живоття Джеря йшов проти панів (Н.-Лев., II, 1956, 261).

Значення в інших словниках

1. живоття — живо́ття іменник середнього роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. живоття — -я, с., діал. Життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. живоття — ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О.  Словник синонімів української мови
4. живоття — Живоття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. живоття — Живоття, -тя с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка