1. Словник української мови в 11 томах

живоття

ЖИВО́ТТЯ, я, с., діал. Життя.

До кінця свого живоття Джеря йшов проти панів (Н.-Лев., II, 1956, 261).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живоття — живо́ття іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. живоття — -я, с., діал. Життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. живоття — ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О. Словник синонімів української мови
  4. живоття — Живоття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. живоття — Живоття, -тя с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка