1. Словник синонімів української мови

живоття

ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О. Довженко); Бруньки на деревах лопались, і з них тріумфально, стихійно виливалось життя (І. Багряний); Існування рослини при такій температурі — неможливе (О. Гончар); Поете, тям, зазнати маєш ти всіх мук буття.., Заким дійдеш до світлої мети (І. Франко); Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський); — Його сивуха запалила І живота укоротила, І він, як муха в зиму, зслиз (І. Котляревський); — Тепер слухаю, як кує зозуля, та так мені забажалось, щоб вона накувала мені багато год живоття (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живоття — живо́ття іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. живоття — -я, с., діал. Життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. живоття — Живоття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. живоття — ЖИВО́ТТЯ, я, с., діал. Життя. До кінця свого живоття Джеря йшов проти панів (Н.-Лев., II, 1956, 261). Словник української мови в 11 томах
  5. живоття — Живоття, -тя с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка