животіння
ЖИВОТІ́ННЯ, я, с.
1. Життя в тяжких умовах; життя сіре, безбарвне, без усвідомлення основного його смислу.
Сонце, вітер, розморожена пахуча земля здалися Уляні неабиякими розкошами після чотирьох місяців животіння в барлозі (Мур., Жила.. вдова, 1960, 85);
Лукаш не хоче спускатися до животіння, але в нього не вистачає сил довго опиратися матері, і він іде від Мавки (Укр. літ., 9, 1957, 277);
Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне, бездіяльне животіння гаремних жінок висмоктувало з неї сили і віру в себе (Тулуб, Людолови, II, 1957, 238).
2. Дія за знач. животі́ти 2.
Підполковник Погиба, загубивши надію, що його врятує Петлюра чи хтось з його високого оточення, з жахом дивився на останнє животіння отаманщини (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 252).
Значення в інших словниках
- животіння — животі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- животіння — -я, с. 1》 Життя в тяжких умовах; життя сіре, безбарвне, без усвідомлення основного його сенсу. 2》 Дія за знач. животіти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- животіння — Животі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)