животіти
ЖИВОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя.
Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Н.-Лев., II, 1956, 255);
— Животієш, як худоба, навіть гірше, бо худобу принаймні годують, а хлопа ніхто не спитає, чи має він шматок хліба, чи ні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 72);
Вона теплими очима глянула на той стіл, адже на ньому народжувались листи, що являли зараз для неї весь смисл життя, без яких вона не жила б, а животіла (Збан., Сеспель, 1961, 186).
2. Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів.
Раніше в селі школа ледве животіла, а в революцію і зовсім закрилась (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 98);
Підприємство животіло під вічною загрозою векселів, які щохвилини могли бути опротестовані і тим самим потягти у безодню банкротства все підприємство (Вільде, Сестри.., 1958, 146).
3. заст. Бути живим; жити.
— Я буду любити тебе довіку, доки стоятиме земля, животітимуть люди й світитиме сонце. Ти будеш навіки моєю! — сказав Громовик (Н.-Лев., IV, 1956, 10);
— Чуєш: тільки слово кому — не животітимеш! — прошептав він і пішов з двору (Мирний, ІІ1, 1954, 119).
Значення в інших словниках
- животіти — (погано жити) скніти, нидіти. Словник синонімів Полюги
- животіти — животі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- животіти — див. бідувати; жити Словник синонімів Вусика
- животіти — (без радощів) СКНІТИ, нидіти, нудити світом; Р. не вмирати, жити. Словник синонімів Караванського
- животіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи сенсу життя. 2》 Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. 3》 заст. Бути живим; жити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- животіти — БІДУВА́ТИ (жити в бідності, терпіти нестатки), ЗЛИДАРЮВА́ТИ підсил., ЗЛИДНЮВА́ТИ підсил. розм., БИ́ТИСЯ підсил. розм., СТАРЦЮВА́ТИ підсил. розм., НУЖДА́ТИСЯ підсил. рідше., НУЖДУВА́ТИ підсил. рідко. НУЖДУВА́ТИСЯ підсил. рідко. КАПА́РИТИ зах. Словник синонімів української мови
- животіти — Животі́ти, -ті́ю, -ті́єш, -ті́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- животіти — Животіти, -тію, -єш гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Кв. І. 95. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. І. 99. Словник української мови Грінченка