животіти

Значення в інших словниках

1. животіти — (погано жити) скніти, нидіти. Словник синонімів Полюги
2. животіти — животі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. животіти — див. бідувати; жити Словник синонімів Вусика
4. животіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи сенсу життя. 2》 Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. 3》 заст. Бути живим; жити. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. животіти — БІДУВА́ТИ (жити в бідності, терпіти нестатки), ЗЛИДАРЮВА́ТИ підсил., ЗЛИДНЮВА́ТИ підсил. розм., БИ́ТИСЯ підсил. розм., СТАРЦЮВА́ТИ підсил. розм., НУЖДА́ТИСЯ підсил. рідше., НУЖДУВА́ТИ підсил. рідко. НУЖДУВА́ТИСЯ підсил. рідко. КАПА́РИТИ зах. Словник синонімів української мови
6. животіти — Животі́ти, -ті́ю, -ті́єш, -ті́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. животіти — ЖИВОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя. Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. животіти — Животіти, -тію, -єш гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Кв. І. 95. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. І. 99. Словник української мови Грінченка