жужель —
жу́жель ?: Місько, що стояв, наче вкопаний по коліна, зойкнув. Кинувся вперед, аж із-під ніг приснув втоптаний жужель (Нижанківський); Будучи вже досить близько, ми побачили, як стежкою пройшов патруль – ми лягли у сніг і, як вона віддалилася...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
жужель —
Жужель, -лі ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель. Радом. у.
Словник української мови Грінченка