Значення в інших словниках
-
жужмом —
Громадно, Скрипіла машина і жужмом летіло каміне на нещасних [ЗБ 233]; [ВЛ]
Словник з творів Івана Франка
-
жужмом —
жу́жмом прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
жужмом —
пр., купою, безладно, насипом, без порядку, без системи; (кидати) гамузом, усе разом.
Словник синонімів Караванського
-
жужмом —
присл. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини). || Без усякої системи, купою, одне на одне (на одному). || Все разом, великою кількістю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жужмом —
стоя́ти жу́жмом. Бути неприбраним, розкиданим, у безладді. Побачивши, що в хаті все стоїть жужмом, що на городі неполені грядки заростають бур’яном, замотав (Іван) те собі на вус (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови
-
жужмом —
ЖУ́ЖМОМ, присл. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини). Гусари й дами пороздягались і накидали жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Н.-Лев., III, 1956, 148); Він почав підгортати під своє тіло жужмом одежу (Шиян, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
жужмом —
Жужмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.
Словник української мови Грінченка