Значення в інших словниках
-
жупел —
жу́пел іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
жупел —
(у пеклі) кипуча смола; П. опудало, чуперадло, потороча, д. опуд, сил. страшило, страховище.
Словник синонімів Караванського
-
жупел —
-а, ч. 1》 Кипляча смола, що, за уявленнями християнської релігії, підготовлена для покарання грішників у пеклі. 2》 перен. Те, що наводить страх; опудало.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жупел —
ЖУ́ПЕЛ, а, ч. 1. Кипляча смола, що, за уявленнями християнської релігії, ніби підготовлена для покарання грішників у пеклі. 2. перен. Те, що наводить страх; опудало.
Словник української мови в 11 томах
-
жупел —
Жупел, -ла м. = джупел.
Словник української мови Грінченка