жупанець —
жупане́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
жупанець —
-нця, ч. Пестл. до жупан. || зневажл. Те саме, що жупан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жупанець —
ЖУПАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до жупа́н. Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці (Думи.., 1941, 193); Марина була в високих з халявками чобітках, на плечах жупанець синього сукна на зборках (Смолич, Реве та стогне..
Словник української мови в 11 томах
жупанець —
Жупанець, -нця м. Кафтанишко. Жупанець на йому блакитної китайки, ледаченький. О. 1862. IX. 60.
Словник української мови Грінченка