Орфографічний словник української мови

жупанець

жупане́ць

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. жупанець — -нця, ч. Пестл. до жупан. || зневажл. Те саме, що жупан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жупанець — Жупане́ць, -нця́; -панці́, -нці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жупанець — ЖУПАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до жупа́н. Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці (Думи.., 1941, 193); Марина була в високих з халявками чобітках, на плечах жупанець синього сукна на зборках (Смолич, Реве та стогне..  Словник української мови в 11 томах
  4. жупанець — Жупанець, -нця м. Кафтанишко. Жупанець на йому блакитної китайки, ледаченький. О. 1862. IX. 60.  Словник української мови Грінченка