Значення в інших словниках
-
Забара —
За́бара іменник жіночого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
забара —
див. вайлуватий
Словник синонімів Вусика
-
забара —
Затримка, сповільнення; (хто) вайло, м'яло, загайко, маруда, мниха, непровора, непроворняка.
Словник синонімів Караванського
-
забара —
-и. 1》 ж. Затримка. 2》 ч. Вайло, м'яло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
забара —
ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн.
Словник синонімів української мови
-
забара —
ЗАБА́РА, и, ж., заст. Затримка. [Лянцкоронський:] Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (Стар., Облога.., 1961, 29).
Словник української мови в 11 томах
-
забара —
Забара, -ри ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в забарі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Словник української мови Грінченка