забандажувати —
ЗАБАНДАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що і без прям. дод., спец. Док. до бандажува́ти. Рана не була важка, але не можна було ніщо інше порадити, як лише забандажувати (О. Лисяк); На щастя, ми зустріли жінку й підпільника, які знали болота.
Словник української мови у 20 томах