забандажувати
ЗАБАНДАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що і без прям. дод., спец.
Док. до бандажува́ти.
Рана не була важка, але не можна було ніщо інше порадити, як лише забандажувати (О. Лисяк);
На щастя, ми зустріли жінку й підпільника, які знали болота. Вони нам допомогли забандажувати кулеметникові рану (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)