забачити

Заба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать (загле́діти), але зоба́чити (угле́діти, поба́чити)

Значення в інших словниках

1. забачити — заба́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забачити — див. забачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забачити — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм.  Словник синонімів української мови
4. забачити — ЗАБА́ЧИТИ див. забача́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. забачити — Забачити см. забачати.  Словник української мови Грінченка