забрудити Забруди́ти, -бруджу́, -бру́диш і забрудни́ти, -брудню́, -брудни́ш Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках забрудити — забруди́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови забрудити — див. забруднювати. Великий тлумачний словник сучасної мови забрудити — ЗАБРУДИ́ТИ див. забру́днювати. Словник української мови в 11 томах забрудити — Забруди́ти, -джу, -диш гл. Запачкать. Словник української мови Грінченка