забрудити

Забруди́ти, -бруджу́, -бру́диш і забрудни́ти, -брудню́, -брудни́ш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрудити — забруди́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. забрудити — див. забруднювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забрудити — ЗАБРУДИ́ТИ див. забру́днювати. Словник української мови в 11 томах
  4. забрудити — Забруди́ти, -джу, -диш гл. Запачкать. Словник української мови Грінченка