забрудити

Забруди́ти, -джу, -диш

гл. Запачкать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрудити — забруди́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. забрудити — див. забруднювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забрудити — Забруди́ти, -бруджу́, -бру́диш і забрудни́ти, -брудню́, -брудни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. забрудити — ЗАБРУДИ́ТИ див. забру́днювати. Словник української мови в 11 томах