забруднювати —
забру́днювати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
забруднювати —
ЗАБРУДНИТИ бруднити, засмічувати, д. занечищувати, (болотом) заболочувати, каляти, задрипувати, забрьохувати, зателепувата, затьопувати, с. запаскуджувати, запоганювати, дк. захвойдати; (обличчя) замурзувати; П. ганьбити, паплюжити, чорнити, очорнювати, обпаскуджувати.
Словник синонімів Караванського
забруднювати —
-юю, -юєш, недок., забруднити, -ню, -ниш і рідко забрудити, -уджу, -удиш, док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь брудним. || Здійснювати забруднення. Забруднювати навколишнє середовище. || Розчиняти, розпилювати (у воді, повітрі і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забруднювати —
ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
забруднювати —
ЗАБРУ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАБРУДНИ́ТИ, ню́, ни́ш і рідко ЗАБРУДИ́ТИ, уджу́, у́диш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь брудним. Пекельна смола пекла та забруднювала їх.. руки (Фр.
Словник української мови в 11 томах