забігти

Забі́гти, -біжу́, -біжи́ш, -біжи́ть, -біжа́ть

Значення в інших словниках

1. забігти — забі́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забігти — див. забігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забігти — забіга́ти / забі́гти напере́д (впере́д). 1. Порушувати послідовність, логічний хід розповіді, викладу чого-небудь і т. ін. І ще... і ще одна причина не давала спати Касію. Та не будемо забігати наперед (І.  Фразеологічний словник української мови
4. забігти — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М.  Словник синонімів української мови
5. забігти — ЗАБІ́ГТИ див. забіга́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. забігти — Забігти см. забігати.  Словник української мови Грінченка