1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

забігти

Забі́гти, -біжу́, -біжи́ш, -біжи́ть, -біжа́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забігти — забі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забігти — див. забігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забігти — забіга́ти / забі́гти напере́д (впере́д). 1. Порушувати послідовність, логічний хід розповіді, викладу чого-небудь і т. ін. І ще... і ще одна причина не давала спати Касію. Та не будемо забігати наперед (І. Фразеологічний словник української мови
  4. забігти — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови
  5. забігти — ЗАБІ́ГТИ див. забіга́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. забігти — Забігти см. забігати. Словник української мови Грінченка