забігати

Значення в інших словниках

1. забігати — забі́гати дієслово доконаного виду почати бігати забіга́ти дієслово недоконаного виду до забі́гти Орфографічний словник української мови
2. забігати — див. бігати; бігти Словник синонімів Вусика
3. забігати — (на мить) заскакувати, заходити; (наперед) випереджати, оббігати, ж. лізти поперед батька в пекло; (далеко) втікати; (шлях) Г. перебігати, перетинати; Б. З. заставати, захоплювати, заскакувати. Словник синонімів Караванського
4. забігати — I заб`ігати-аю, -аєш, док. Почати бігати (у 1-3 знач.). II забіг`ати-аю, -аєш, недок., забігти, -іжу, -іжиш; мин. ч. забіг, -ла, -ло; док. 1》 Біжучи, потрапляти куди-небудь (у якесь приміщення, на якесь місце і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. забігати — (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. Фразеологічний словник української мови
6. забігати — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови
7. забігати — ЗАБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. Почати бігати (у 1-3 знач.). Слуги забігали, загомоніли, забрязкотіли ключами (Н.-Лов., І, 1956, 161); Її пальці тим часом машинально забігали по струнах (Фр., І, 1955, 339); Затремтіли в оратора руки. Забігали очі (Довж. Словник української мови в 11 томах
8. забігати — Забіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. забігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. ЗОЮР. І. 6. В село із лісу вовк забіг. Гліб. 49. Словник української мови Грінченка