забігти
Забігти
см. забігати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забігти — забі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забігти — див. забігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забігти — забіга́ти / забі́гти напере́д (впере́д). 1. Порушувати послідовність, логічний хід розповіді, викладу чого-небудь і т. ін. І ще... і ще одна причина не давала спати Касію. Та не будемо забігати наперед (І. Фразеологічний словник української мови
- забігти — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови
- забігти — Забі́гти, -біжу́, -біжи́ш, -біжи́ть, -біжа́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забігти — ЗАБІ́ГТИ див. забіга́ти. Словник української мови в 11 томах