завести —
завести́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
завести —
Заве́сти́. Не справдити сподівань, підвести. Тимчасом ся надія завела; народний парлямент не тільки не виелімінував национальні спори з політичного житя Австриї, але й сам так тяжко занедужав ними, що дехто сумніває...
Українська літературна мова на Буковині
завести —
див. заводити I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завести —
співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І.
Фразеологічний словник української мови
завести —
ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити.
Словник синонімів української мови
завести —
ЗАВЕСТИ́ див. заво́дити¹.
Словник української мови в 11 томах
завести —
Завести, -ся см. заводити, -ся.
Словник української мови Грінченка