завести

співа́ти (заво́дити / завести́) ла́заря. Прикидаючись нещасним, скаржитися на життя. І з лиця не старі, і душею молоді! Годі вам лазаря співати! Ще й заміж підете,— говорила Христина (І. Нечуй-Левицький); — Ну, завели лазаря, тепер до вечора не замовкнуть (жінки),— мовила Соломія (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. завести — завести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завести — Заве́сти́. Не справдити сподівань, підвести. Тимчасом ся надія завела; народний парлямент не тільки не виелімінував национальні спори з політичного житя Австриї, але й сам так тяжко занедужав ними, що дехто сумніває...  Українська літературна мова на Буковині
3. завести — див. заводити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. завести — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити.  Словник синонімів української мови
5. завести — Заве́сти́, -веду́, -веде́ш; заві́в,завела́, -вели́; заві́вши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. завести — ЗАВЕСТИ́ див. заво́дити¹.  Словник української мови в 11 томах
7. завести — Завести, -ся см. заводити, -ся.  Словник української мови Грінченка